Хабарник-втікач Андрій Одарченко намагається зберегти свій вплив на Державний біотехнологічний університет. Для цього він готовий
залучити “старих” знайомих, які вже мають досвід у корупційний схемах, зокрема у розкраданні на будівництві харківського
онкоцентру.
Харківський онкоцентр, який мав стати символом сучасної української медицини, перетворився на скандальний довгобуд. А люди, що курували його зведення, сьогодні фігурують у нових корупційних історіях – уже не в Харківській облдержадміністрації, а у Державному біотехнологічному університеті. Як будівництво онкоцентру повʼязане з ДБТУ, читайте в матеріалі “Корупція”.
Онкоцентр у Харкові планували як ключовий медичний об’єкт для онкохворих з усієї Східної України. Його почали будувати ще у 2019 році, за проєктом ТОВ “Інститут Харківпроект”. Першим підрядником на будівництво стало ПрАТ “Трест Житлобуд – 1”. Однак, вже через рік виявилося, що проєкт необхідно коригувати, тож контакт з підрядником було розірвано. Рік безрезультатних робіт обійшовся бюджету в 57,25 млн грн. Наступним підрядником у 2020 році стала компанія ПП “РОМБ+”. А у 2021, після того, як будівництво онкоцентру включили до президентської програми “Велике будівництво”, було обрано ще одного підрядника (що прямо пов’язаний з “РОМБ+”) – Консорціум “Ромб Інк”. Однак у 2022 році Харківська ОДА розірвала договір з обома підрядниками. З ПП “РОМБ+” – через зрив строків і порушення умов контракту, адже загальна кількість виконаних робіт становила менше ніж 40% від запланованого. На момент розірвання договору компанія вже отримала оплату в розмірі 157,82 млн грн. А з “Ромб Інк” договір було розірвано за згодою сторін з нульовою оплатою.
Генпідрядник не виконував належним чином свої зобов’язання та систематично порушував умови договору, зокрема – й щодо строків виконання робіт, невикористання авансових бюджетних коштів. Крім того, генпідрядник перешкоджав замовнику будівництва здійснювати контроль за ходом, вартістю та обсягами виконання робіт та не інформував до останнього про хід робіт
Втім, за лаштунками проєкту лишилося чимало запитань – насамперед чи понесуть відповідальність підрядники, які “зливали” бюджет онкоцентру, хто з чиновників відповість за витрачені десятки мільйонів гривень, які не відобразились на етапах будівництва, та хто з посадовців координував фінансові потоки?
НАЗК виявило порушення в декларації Руслана Тихонченка
У період активного будівництва онкоцентру (2019–2021 роки) заступником голови Харківської ОДА був Руслан Тихонченко – саме він курував низку інфраструктурних проєктів області.
У цей час, за даними НАЗК, у декларації Тихонченка з’явилися 20 біткоїнів, які на момент подання декларації вартували 2 млн 100 тис. грн – актив, право власності на який він не зміг документально підтвердити. НАЗК побачило в цьому ознаки кримінального правопорушення і передало матеріали до правоохоронних органів.
Формально, прямих доказів зв’язку між грошима, що “зникли” з онкоцентру, і криптоактивами чиновника немає. Але важливо зазначити, що саме криптовалюта часто використовується для легалізації незаконних активів, зокрема і бюджетних коштів, виведених із тендерів чи підрядних робіт.
Ще одним фактом, який вказує на те, що Руслан Тихонченко може бути причетний до розкрадання грошей з будівництва онкоцентру є те, що після того, як НАЗК виявило біткоїни в його декларації, він, за даними ЗМІ, виїхав з України й зараз перебуває в Німеччині. Зазначимо, до втечі з України Тихонченко обіймав посаду виконувача обовʼязків ректора ДБТУ. Однак, до цього факту його біографії ми ще повернемось.
Євгеній Грицьков – ексчиновник ХОДА і соратник Тихонченка, який претендує на посаду ректора ДБТУ
Паралельно з Тихонченком, в той же період, у Харківській ОДА працював Євгеній Грицьков. Він також входив до керівної команди адміністрації. За інформацією джерел “Корупція”, Грицьков був наближений як до Тихонченка, так і до Андрія Одарченка – народного депутата, голови Вченої ради ДБТУ, засудженого Вищим антикорупційним судом до 8 років ув’язнення за спробу дати хабар у 50 тисяч доларів у криптовалюті тодішньому голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму. За даними детективів, депутат пропонував хабар в обмін на сприяння у виділенні коштів із Фонду ліквідації наслідків агресії рф для ремонту очолюваного Одарченком Державного біотехнологічного університету.
Після втечі Одарченка за кордон, за інформацією журналістів, він через підконтрольних осіб, намагається зберегти вплив на університет. Зокрема, хабарник-втікач Одарченко пробує просунути на посаду ректора ДБТУ свого соратника Євгенія Грицькова. Людину, що, ймовірно, перевірена не тільки часом, а й спільними корупційними схемами.
Ба більше, за інформацією “Корупція”, в ДБТУ вже навіть підготували табличку “Євгеній Грицьков, в.о. ректора ДБТУ”. Хоча офіційно призначення нового виконувача обовʼязків ректора Державного біотехнологічного університету Міністерством освіти і науки – ще не було. Також зазначимо, що повноваження чинного в.о. ректора ДБТУ Андрія Кудряшова спливають вже 7 листопада.
Від “Великого будівництва” до університетських схем: як харківські посадовці зберігають контроль над бюджетами
На перший погляд, онкоцентр і університет – різні історії. Проте спільний знаменник це одні й ті самі фігури, які роками крутяться навколо бюджетних потоків Харкова. Тихонченко курував будівництво медичного об’єкта, потім став в.о ректора ДБТУ, що став центром іншого корупційного скандалу. Одарченко, обраний ректор ДБТУ та голова Вченої ради, має вирок за хабар у криптовалюті. Грицьков – нинішній претендент на ректорське крісло, який працював поруч із Тихонченком в ХОДА.
Таким чином схеми з будівництва онкоцентру і фінансування університету можуть бути пов’язані через спільну управлінську вертикаль і колишніх посадовців, які нині діють із-за кордону, але не втратили впливу.
Історія Харківського онкоцентру – це не лише про недобудований медичний об’єкт. Це про цілу систему взаємозалежностей, у якій колишні чиновники продовжують впливати на освітні й інфраструктурні проєкти навіть після вироку про позбавлення волі.
Тож, сьогодні перед державою, в особі міністра освіти і науки Оксена Лісового – стоїть два питання:
- Чому засуджений за корупцію Одарченко досі має важелі впливу на ДБТУ, а контракт з ним так і не розірвано?
- Як викорінити вплив Одарченка на ДБТУ та не допустити до керівних посад людей, які повʼязані з хабарником-втікачем?
Залишити відповідь