Країни Балтії розробляють плани масової евакуації на випадок нападу рф – Reuters

Занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році, три країни Балтії розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, які можуть призвести до того, що сотні тисяч людей почнуть тікати у ​​разі нарощування російської військової міці або нападу, повідомляє Reuters, пише “Корупція”.

Деталі

Естонія, Латвія та Литва давно висловлювали побоювання іншим країнам НАТО щодо можливої ​​російської агресії, посилаючись на російські кібератаки, кампанії з дезінформації та вторгнення російських винищувачів та безпілотників за останні кілька місяців.

росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу рф на Україну, який стався після неодноразових заперечень росією будь-якого такого плану.

“Загрози можуть бути різними”, – заявив Ренатас Пожела, який, будучи головою пожежної служби Литви, бере участь у плануванні дій на випадок надзвичайних ситуацій, яке активізувалося після того, як у травні три країни домовилися про співпрацю в галузі цивільної оборони. 

Які сценарії

“Можливо, ми побачимо потужну армію вздовж кордонів країн Балтії з очевидною метою захопити всі три країни за три дні або тиждень”, – сказав Пожела.

Диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення, – ось інші сценарії, що обговорюються у місцевих ЗМІ та за їх межами.

Цього року у Литві проводилися навчання, і та рольова гра передбачала евакуацію лише ста людей зі столиці, Вільнюса, але офіційні особи, опитані Reuters, заявили, що плани дій на випадок непередбачених обставин, які поки що тримаються в таємниці, розробляються для значно більшої кількості людей. 

За словами Пожели, до них належить половина жителів, які проживають у радіусі 40 км від кордонів росії та білорусі – близько 400 000 осіб. У західному місті Каунас планується розмістити 300 000 осіб у школах, університетах, католицьких церквах та на арені, де нещодавно виступали Роббі Вільямс та Роджер Вотерс. Аналогічні зусилля роблять і в інших містах. Вибрано пункти збору, у тому числі у Вільнюсі, виділено поїзди та автобуси, а на складах зберігаються запаси, такі як туалетний папір та похідні матраци.

Тих, хто залишить країну на автомобілях, направлять на другорядні дороги, щоб розчистити їх для армії, що наближається. Карта міст, де вони зможуть сховатися, доступна.

“Це дуже обнадійливий сигнал для нашого суспільства: ми готові і будуємо плани, – заявив агентству Reuters міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. – Ми виконали свою домашню роботу”.

При цьому у жодній із трьох країн Балтії немає детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.

Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між росією та білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.

“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.

Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у ​​тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів, повідомив Май.

Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них. “Це тільки для тих, кому нікуди йти”, – сказав він.

За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.

“Потрібно все планувати”, – сказав він.