Антимонопольний комітет України визнав компанії “БаДМ” та “Оптіма-Фарм, ЛТД” винними в антиконкурентних узгоджених діях на ринку лікарських засобів. Компанії протягом 2020–2023 років одночасно підвищували ціни на популярні препарати без обґрунтування.
Антимонопольний комітет України визнав компанії “БаДМ” та “Оптіма-Фарм, ЛТД” винними в антиконкурентних узгоджених діях на ринку лікарських засобів. За даними АМКУ, компанії протягом 2020–2023 років одночасно або з мінімальним інтервалом підвищували ціни на популярні препарати, зокрема Спазмалгон, Евказолін аква та Біфрен, без прозорого обґрунтування цінової політики. Про це йдеться в повідомленні АМКУ, передає “Корупція”.
Деталі
“Сьогодні, 31 липня 2025 року, Антимонопольний комітет України прийняв рішення, яким визнав дії ТОВ “БаДМ” і спільного українсько-естонського підприємства у формі ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у липні АМКУ завершив розгляд зазначеної справи щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з оптової реалізації лікарських засобів ТОВ “БаДМ” та СП ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД”, які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.
Доказами, зібраними в справі, встановлено, що компанії протягом березня 2020 року – грудня 2023 року вчиняли схожу поведінку, яка полягала у встановленні однакових та/або подібних цін реалізації лікарських засобів зокрема Спазмалгон, Евказолін аква, Біфрен, Мовіназа, Нейроксон у значних обсягах (більше 35% від обсягів реалізації відповідного препарату кожним із суб’єктів) та змінювали ціни на такі лікарські засоби одночасно або з інтервалом у декілька днів
В Комітеті наголосили, що було проведено комплексний аналіз ціноутворення дистриб’юторів, який показав, що ні ТОВ “БаДМ” ні СП ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” не мали чітких та прозорих механізмів, підходів ціноутворення та формування постачальницько-збутової надбавки при здійсненні операцій з реалізації товарів.
“Надбавка ними встановлювалася виходячи не з обґрунтованості витрат, пов’язаних з веденням своєї господарської діяльності, а на рівні, який надає можливість встановлювати однакові та/або подібні ціни реалізації лікарських засобів, що не може бути поясненно ніяк, окрім узгодженості цінової поведінки цих товариств”, – додали в АМКУ.
Нагадаємо
В Україні продовжують перевіряти законність рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. Наразі вже скасовано 795 рішень щодо цих посадовців.
Залишити відповідь